За прогнозом Національного банку, інфляція становитиме 7,5% наприкінці 2026 року, а надалі перебуватиме близько до цілі 5% та досягне її у 2028 році. Економіка цього року зросте на 1,8%, а в наступні роки відновлення пришвидшиться до 3-4% на рік.
Базовий сценарій прогнозу НБУ ґрунтується на припущенні про поступову нормалізацію умов для функціонування економіки. Він враховує поточні наслідки обстрілів і руйнувань, а також достатні обсяги зовнішнього фінансування на прогнозному горизонті.
Детальний аналіз і прогноз макроекономічної ситуації опубліковано в щоквартальному Інфляційному звіті за січень 2026 року.
Інфляція знизиться до 7,5% у 2026 році, а надалі досягне цілі 5%
Найближчими місяцями інфляція далі знижуватиметься, передусім завдяки залишковим ефектам від зростання врожаїв у 2025 році. Водночас наслідки масштабних руйнувань в енергетиці тиснутимуть на ціни як через ринкові, так і адміністративні механізми. На тлі низької бази порівняння це спричинить помірне пришвидшення інфляції в другому півріччі 2026 року. Як наслідок, за підсумками року інфляція знизиться помірно – до 7,5%.
У наступні роки інфляція повернеться на траєкторію стійкого сповільнення завдяки нормалізації ситуації на ринку праці, помірнішій імпортованій інфляції, поступовому нарощуванню врожаїв та заходам монетарної політики НБУ. Відновлення енергосектору теж сприятиме зниженню інфляції, водночас підвищені витрати бізнесу на енергоавтономність ще тривалий час тиснутимуть на ціни. НБУ прогнозує, що інфляція сповільниться до 6% у 2027 році та до цілі НБУ 5% у 2028 році.
НБУ забезпечуватиме належний рівень монетарних умов для подальшого зниження інфляції та досягнення інфляційної цілі 5% на горизонті політики. Водночас процентна політика поступово пом'якшуватиметься, що підтримає кредитування та економічне зростання.
Відновлення економіки у 2026 році залишиться стриманим, але пришвидшиться в наступні роки
Нарощування врожаїв, а також інвестиції у відбудову інфраструктури та оборонний комплекс підтримають подальше зростання економіки. Однак, ураховуючи масштабні обстріли енергосистеми України, НБУ погіршив припущення щодо дефіциту електроенергії (зокрема з 3% до 6% у поточному році) і відповідно переглянув прогноз зростання реального ВВП у 2026 році – з 2,0% до 1,8%.
Очікується, що надалі відновлення пришвидшиться. Бюджетні стимули поступово скорочуватимуться, водночас пожвавленню економічної активності сприятиме низка інших чинників: поступове поліпшення ситуації в енергосекторі, нарощування приватних інвестицій, євроінтеграційні реформи, а також розворот міграційних процесів. За прогнозом НБУ, у 2027 році реальний ВВП зросте на 2,8%, а у 2028 році – на 3,7%.
Ситуація на ринку праці поступово поліпшуватиметься, зокрема завдяки розвороту негативних міграційних тенденцій у наступні роки
НБУ припускає, що через ускладнення безпекової ситуації чистий відплив населення у 2026 році становитиме близько 0,2 млн осіб. Припускається, що чисте повернення мігрантів розпочнеться у 2027 році (близько 0,1 млн осіб), а в 2028 році цей процес активізується (0,5 млн осіб), зокрема з огляду на очікуване зменшення безпекових ризиків та загальне поліпшення економічної ситуації.
Водночас ринок праці потребуватиме значної кількості працівників на тлі процесів відбудови країни та зростання інвестицій. Високий попит на робочу силу сприятиме подальшому скороченню безробіття та підтримуватиме збільшення зарплат. За прогнозом НБУ, у 2026 році реальні зарплати зростуть на 7% (як і у 2025 році), а у 2027-2028 роках – на близько 6% щороку.
Обсяги міжнародної допомоги будуть достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету
НБУ залишив без змін припущення щодо дефіциту бюджету у 2026 році – на рівні близько 19% ВВП, що відповідає закону про Державний бюджет. Надалі очікується зниження показника: до 14% ВВП у 2027 році та 9% ВВП у 2028 році в міру зменшення безпекових ризиків.
Важливу роль у фінансуванні дефіциту бюджету найближчими роками і надалі відіграватиме міжнародна допомога. НБУ припускає, що Україна отримає від міжнародних партнерів 51,4 млрд дол. США у 2026 році, 42,7 млрд дол. США у 2027 році та 21,6 млрд дол. США у 2028 році. Це дасть змогу зберігати міжнародні резерви на достатньому рівні для підтримання стійкості валютного ринку: за підсумками 2026 року – 65 млрд дол. США, 2027 року – близько 73 млрд дол. США, 2028 року – майже 71 млрд дол. США.
Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у січневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем:
- Чинники, що зумовили відхилення інфляції від цілі у 2025 році
У травні 2025 року споживча інфляція досягла локального максимуму 15,9% р/р та надалі почала стрімко знижуватися. За підсумками року інфляція становила 8% р/р, що все ще на 3 в. п. вище за ціль НБУ. Один із ключових проінфляційних чинників – послаблення долара до євро та інших валют країн – основних торговельних партнерів України на світовому фінансовому ринку. За оцінками НБУ, більше половини (близько 1,7 в. п.) відхилення споживчої інфляції від цілі минулого року зумовлювалося саме імпортованою складовою.
Вагомим також був тиск з боку чинників пропозиції, зокрема вищих витрат бізнесу на оплату праці та енергонезалежність. Адміністративні рішення, серед яких податкові зміни для виробників та імпортерів тютюнових виробів, також стримали повернення інфляції до цілі. Натомість вплив попиту на ціни був близьким до нейтрального, а зниження вартості нафти на світовому ринку мало дезінфляційний ефект.
- Параметри державного бюджету у 2026 році
Державний бюджет України на 2026 рік затверджено з дефіцитом близько 19% ВВП (без урахування грантів у доходах), що істотно менше, ніж у 2025 році. Очікується, що бюджетний дефіцит фінансуватиметься передусім за рахунок міжнародної допомоги, ризик недоотримання якої відчутно знизився завдяки рішенню Ради ЄС надати Україні 90 млрд євро у 2026-2027 роках. Натомість валові внутрішні запозичення у 2026 році плануються досить помірними (420 млрд грн), що створює резерв для додаткових ринкових залучень, якщо така потреба з'явиться.
Прогнози ВВП та інфляції, на яких ґрунтуються бюджетні параметри, вищі, ніж закладено в прогноз НБУ, що створює ризики для податкових надходжень. Водночас оцінка імпорту консервативніша, ніж очікує НБУ, що може забезпечити простір для додаткових доходів.
Основним ризиком для бюджету є виникнення додаткових фінансових потреб на підтримку обороноздатності та відбудову, у тому числі відновлення енергетичної інфраструктури. З огляду на це особливого значення набуває виконання Україною зобов’язань, необхідних для отримання міжнародної підтримки, зокрема в межах програми МВФ.
- Маленька монетарна незалежність країн ЦСЄ
Із 11 країн Центральної та Східної Європи, які долучилися до ЄС, наразі лише сім запровадити євро як офіційну валюту. Найбільші країни, зокрема Польща, Чехія та Угорщина, досі утримуються від приєднання до єврозони, попри тісні економічні та фінансові взаємозв'язки, а також значний вплив політики Європейського центрального банку на фінансові умови. Основна причина – переваги від збереження монетарної незалежності для цих країн наразі перевищують потенційні вигоди переходу на євро.
Так, основні ризики полягають у тому, що з переходом на євро країни втрачають звичні механізми для належної реакції на шоки – незалежну монетарну політику та плаваючий обмінний курс. Ці ризики додатково посилюються в умовах слабшої синхронізації економічних циклів із країнами зони євро та подальшого наближення цін і зарплат до середньоєвропейського рівня.
- Оптимізм навколо ШІ: рушій зростання чи ризик для економіки?
Швидке зростання капіталізації американських компаній, залучених у розробку і впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ), викликало занепокоєння щодо формування спекулятивної "бульбашки" на фондовому ринку США як у його учасників, так і в міжнародних фінансових організацій та регуляторів.
Втрата довіри інвесторів до ШІ-проєктів може дестабілізувати глобальні фінансові ринки та стійкість економічного зростання в світі загалом. За таких умов найвідчутнішого впливу, ймовірно, зазнає економіка США. Криза значною мірою може зачепити й окремі країни Південно-Східної Азії, де зосереджені виробничі потужності компаній, залучених до ланцюгів постачання для розбудови ШІ-інфраструктури.
Для інших країн, зокрема України, наслідки можуть мати переважно опосередкований характер і проявлятимуться через ускладнення фінансових умов та зниження зовнішнього попиту. Відповідно прямий вплив потенційної кризи на валютний ринок, фінансову систему та економіку України, ймовірно, буде відносно незначним. Водночас вторинні ефекти можуть бути відчутнішими та за певних обставин потребуватимуть реакції монетарної політики НБУ.