Чисті гривневі кредити бізнесу та населенню зростали швидкими темпами два роки поспіль та за 2025 рік збільшилися більш ніж на третину, про це йдеться в Огляді банківського сектору за ІV квартал.
Активне кредитування було стабільним джерелом приросту чистих активів банківського сектору, які зросли на 11% за IV квартал та на 17,2% за 2025 рік.
Обсяг чистих гривневих кредитів бізнесу інтенсивно збільшувався впродовж року. Таке швидке та стійке відновлення кредитної активності відрізняє сучасність від минулих криз, що є наслідком забезпечення фінансової стабільності та реалізації заходів Стратегії з розвитку кредитування.
Основною складовою гривневого портфеля бізнесу залишаються кредити МСП, що зростають на понад третину в рік. Вагомий внесок у приріст портфеля мало пожвавлення кредитування державних компаній, передусім сектору енергетики. Також у другому півріччі активізувалося кредитування в іноземній валюті.
Кредитний портфель протягом року нарощували всі групи банків, найінтенсивніше – іноземні. За строками швидше зростало кредитування терміном понад три роки, за галузями – позики компаніям оптової торгівлі, сільського господарства, харчової промисловості, фінансових послуг, а також підприємствам галузей енергетики та машинобудування, зокрема ОПК.
«Маємо відчутні результати в реалізації нашої Стратегії з розвитку кредитування. Про це, зокрема, свідчить показник проникнення чистих бізнес-кредитів в економіку, який після десятирічної стагнації в кредитуванні в 2024 році відновив зростання, а в 2025 – помітно зріс до 8,7%, – прокоментував Голова НБУ Андрій Пишний. – Так, показник досі є нижчим, ніж у далекому 2014 році, однак тоді його забезпечувала “кредитна бульбашкаˮ, зокрема за рахунок суттєвого інсайдерського кредитування, що з тріском луснула під час кризи 2014-2015 років та призвела до величезних втрат.
Зараз банківська система не посилює шоки, а підтримує економіку. І з часом ця підтримка сприятиме відновленню довоєнних показників кредитного проникнення без надмірних ризиків. Національний банк і далі триматиме баланс між потребою зберегти стабільність системи та примножити її кредитний потенціал, а система – триматиме швидкість і планку якості».
Втілення Стратегії також сприяло пожвавленню несубсидійованого кредитування. Протягом року кредити на ринкових умовах зростали вчетверо швидше, ніж субсидійовані, а частка кредитів за програмою “5-7-9%” у гривневому портфелі бізнесу знизилася до 30%.
Приріст чистих гривневих кредитів населенню за рік пожвавився до 33,9%, зокрема іпотечного – до 35,8%; традиційно іпотека зростала за рахунок позик у межах програми “єОселя”. Помітним є приріст обсягу автокредитів.
У грудні частка непрацюючих кредитів знизилася до історично найнижчого показника за понад 15 років (13,9%). Частка дефолтів корпоративних позичальників за гривневими кредитами залишалася нижчою за 3%, середній показник до повномасштабного вторгнення.
Зобов’язання банків зросли на 12,3% у ІV кварталі та на 16,1% за рік за рахунок припливу коштів бізнесу і населення. Пришвидшення темпів зростання коштів бізнесу в останньому кварталі повторювало тенденцію минулих років.
Частка строкових залучень за квартал майже не змінилася та становила 33,8%, а рівень доларизації вкладів фізосіб знизився до 33,2% (ця тенденція триває третій квартал поспіль).
Ринкові ставки за гривневими кредитами бізнесу тимчасово зросли в листопаді, але вже в грудні знизилися до 15,2% річних. Це лише на 0,5 в. п. вище, ніж на початку року. Ставки за кредитами населенню впродовж кварталу зросли на 1,3 в. п. до 28,7% річних.
За попередніми даними до річного аудиту, за 2025 рік банки отримали 126,8 млрд грн прибутку, майже половину якого сформували державні банки. Основним джерелом прибутку залишався чистий процентний дохід з огляду на стабільну дохідність кредитів і нарощення портфеля. Основний чинник зростання прибутку порівняно з минулим роком – відмова від підвищеної ставки оподаткування 50%, що повернеться вже у 2026 році. Водночас рентабельність капіталу сектору за прибутком до оподаткування поволі знижувалася – до 50% у 2025 році проти 52,4% у 2024 та 58,6% у 2023 роках.
Упродовж 2025 року регулятивний капітал банківського сектору підвищився, що підтримує можливість банків нарощувати обсяги кредитів.
Національний банк продовжує запровадження регулятивних змін згідно з європейськими нормами, а з початку 2026 року розпочав традиційну оцінку стійкості.
Дані щодо кредитів і депозитів, що публікуються в Огляді банківського сектору, відрізняються від відповідних даних, опублікованих у підрозділі "Грошово-кредитна статистика" на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку, оскільки:
- містять дані про банки, що були платоспроможними станом на звітну дату, якщо не зазначено інше;
- охоплюють дані банків з урахуванням їхніх філій за межами України;
- містять дані про кошти, розміщені в інших банках-резидентах і нерезидентах;
- є скоригованими на резерви за активними операціями, якщо не зазначено інше;
- містять дані щодо іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, якщо не зазначено інше;
- містять інформацію про клієнтів-нерезидентів.
Для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити, адже валовий показник містить значний обсяг непрацюючих активів та створює хибне враження. Наприклад, списання державними банками в грудні 2025 року значного обсягу старих непрацюючих активів призвело до скорочення валового кредитного портфеля, однак це не є скороченням кредитування.